На високому березі Дніпра, неподалік від Ланцюгового мосту, височіла одна з найцікавіших і найменш відомих споруд Київської фортеці — Кріпость-водокачка. Це укріплення було частиною Набережного верку, важливої оборонної лінії, що мала захищати Київ з боку річки. Його історія починається в середині XIX століття.

Фортеця над Дніпром: стратегічне значення

Після наполеонівських воєн Київ почав перетворюватися на потужний військовий центр. У 1830-х роках розпочалося будівництво Нової Печерської фортеці, яка згодом стала серцем Київської фортифікаційної системи. Однак фортечні стіни мали слабке місце — підхід з боку Дніпра. Щоб закрити цю прогалину, було спроєктовано систему укріплень уздовж річки, яку назвали Набережним верком.

Будівництво основних бастіонів розпочалося у 40-х роках XIX століття. Головна мета цієї лінії — захистити місто від можливого десанту противника, який міг висадитися з боку річки.

Кріпость-водокачка: технічне диво свого часу

Однією з найважливіших споруд Набережного верку стала Кріпость-водокачка, зведена в 1850–1860-х роках. Вона виконувала подвійну функцію:

  • Військову – як артилерійський редут, що контролював підходи до Києва з боку Дніпра.
  • Інженерну – як насосну станцію, що забезпечувала водою гарнізон фортеці.

Споруда мала товсті кам’яні стіни, укріплені контрфорсами, і вежу, яка дозволяла розмістити гармати для обстрілу річкових підступів. Водопостачання здійснювалося завдяки складній системі механізмів, що піднімали воду з Дніпра до резервуарів Печерської фортеці.

Втрата військового значення та занепад

З розвитком далекобійної артилерії та залізниць у другій половині XIX століття Київська фортеця поступово втратила своє стратегічне значення. Після реформ 1860-х років багато укріплень, зокрема й Набережний верк, перестали використовуватися у військових цілях.

На початку XX століття частина будівель фортеці перейшла до цивільного використання. Деякі укріплення розібрали, а Кріпость-водокачка занепала.

Сьогоднішній стан і спадщина

На жаль, до нашого часу будівля Кріпость-водокачки не збереглася в первісному вигляді. Деякі залишки укріплень Набережного верку можна побачити на схилах Дніпра, а окремі фортифікаційні елементи Київської фортеці, що межували з ним, нині є музейними експонатами.

Історія цієї споруди – нагадування про інженерну майстерність XIX століття, військові виклики того часу та поступову еволюцію Києва від фортеці до сучасного мегаполіса.

Трагедія на Звіринці: Вибух 6 червня 1918 року

У червні 1918 року Київ пережив одну з найбільших техногенних катастроф у своїй історії. 6 червня на Звіринці, в районі сучасної вулиці Бастіонної, стався потужний вибух, який сколихнув усе місто. Ця подія забрала життя понад 700 осіб і залишила глибокий слід у пам'яті киян.

Причини вибуху

На Звіринці знаходилися склади боєприпасів, залишені після Першої світової війни. Недбале зберігання та відсутність належного контролю призвели до детонації снарядів. Вибух був настільки потужним, що його відчули в різних куточках Києва.

Наслідки катастрофи

Окрім численних жертв, вибух спричинив значні руйнування в навколишніх кварталах. Багато будинків було знищено або пошкоджено. Ця трагедія показала небезпеку недбалого поводження з вибуховими матеріалами та спонукала до посилення заходів безпеки.

Цікаві факти

Після вибуху на місці трагедії утворився кратер глибиною понад 10 метрів. Ця подія стала однією з причин перенесення військових складів за межі міста.